-
1 all-important
adjнадзвичайно важливий; що має першорядне значення* * *aякий має першочергове значення, украй важливий -
2 last
1. n1) останній, останнє2) кінецьthe last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)
3) смерть, кончина, край4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець5) розв'язка, кінцівка6) щось останнє7) копил, колодкаto measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин
8) витримка, витривалість9) ласт (міра)10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)to the last, till the last — до кінця
to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш
to breath one's last — сконати, умерти
2. adj1) sup від late2) останнійto see smb. for the last time — бачити когось востаннє
last will — юр. заповіт, духівниця
3) єдиний, останнійlast crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування
4) минулийlast week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)
last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері
5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучаснийthe last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина
6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний7) остаточний8) надзвичайнийlast but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший
the last day — день страшного суду; кінець світу
to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим
3. adv1) sup від late2) після всіх3) востаннє, в останній раз4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)4. v1) тривати2) витримувати; залишатися в живих4) вистачати, бути достатнім (тж last out)it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму
5) натягувати на копил* * *I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
3 grave
1. n1) могила2) перен. смерть; загибель3) надгробний камінь (пагорбок)4) яма (для зберігання овочів)5) префект, що обирається мешканцями6) управитель (маєтку тощо)7) фон. глухий наголос2. adj1) важливий, вагомий; серйозний2) загрозливий; тяжкий3) похмурий; сумний4) темний (про фарби)5) скромний (про наряди)6) поважний, статечний; стриманий7) впливовий, авторитетний8) низький (про тон)9) важкий, громіздкий3. v (past graved; p.p. graved, graven)1) гравіювати; витісувати; вирізувати, вирізьблювати2) зберігати, закарбовувати (в пам'яті)3) мор. чистити і смолити підводну частину судна* * *I n1) могилаII vmass grave — братська могила; смерть, загибель
apx. (graved [-d]; graved, graven)1) гравірувати; висікати; вирізувати2) запам'ятовувати, закарбувати ( у пам'яті)III n; грам. IV a1) серйозний, вагомий, важливий2) важкий, тяжкий, загрозливий (про звинувачення, хворобу)3) похмурий, сумний4) темний ( про фарби); скромний ( про вбрання)5) статечний, стриманийgrave person — урівноважена людина; серйозний, важливий; урочистий; повільний
6) впливовий, авторитетний8) гpaм. тупий ( про наголос); ненаголошенийV n; іст.префект, який обирається жителями; управляючий ( маєтком)VI v; мор. -
4 valuable
1. n звич. plцінні речі; цінності; коштовності2. adj1) цінний, дорогий, коштовний2) корисний, важливийvaluable citizen — амер. корисна для суспільства людина
3) необхідний (для чогось — to)4) що піддається оцінці5) промисловий (про руду)◊ for a valuable consideration — юр. за плату
* * *I pl.цінні речі; дорогоцінностіII a1) коштовний; дорогий2) коштовний, який високо цінується; valuable friendship дружба, якою необхідно дорожити; надзвичайно корисний чи важливий; valuable advice коштовна /дуже корисна/ порада; valuable citizen сл. добропорядна /корисна для суспільства/ людина; valuable to the community суспільно корисний3) який (що) піддається оцінці; a service not valuable in money послуга, яку не можна оцінити грошима valuable consideration юр. належне зустрічне задоволення; valuable interest майновий інтерес4) промисловий ( про руду) -
5 massive
adj1. великий, широкомасштабний, масований; масовий2. грандіозний, величезний; емоц.-підсил. важливий, надзвичайно серйозний- massive accumulation накопичення швидкими темпами у великих масштабах- massive bomb атомна або воднева бомба- massive central issue in the debate надзвичайно важливе/ вирішальне питання дебатів- massive demonstration масова демонстрація- massive destructive power здатність масового ураження- massive efforts величезні зусилля- massive problems важливі/ складні проблеми- massive program широка/ грандіозна програма- massive protest масовий протест- massive retaliation масований удар у відповідь- massive weapon зброя масового ураження -
6 massive
adj1) масивний; важкий; солідний2) щільний; ненапластований3) великий, широкомасштабний, масованийmassive weapon — військ. зброя масового знищення
massive thrust — військ. масований удар
4) масовий5) грандіозний, величезнийmassive storm — сильна буря; ураган
6) перен. важливий, значний, надзвичайно серйозний* * *[`mʒsiv]a1) масивний; важкий2) суцільний3) cпeц. щільний, ненашарований; однорідний4) великий; масований; масовий5) посил. грандіозний, величезний -
7 valuable
I pl.цінні речі; дорогоцінностіII a1) коштовний; дорогий2) коштовний, який високо цінується; valuable friendship дружба, якою необхідно дорожити; надзвичайно корисний чи важливий; valuable advice коштовна /дуже корисна/ порада; valuable citizen сл. добропорядна /корисна для суспільства/ людина; valuable to the community суспільно корисний3) який (що) піддається оцінці; a service not valuable in money послуга, яку не можна оцінити грошима valuable consideration юр. належне зустрічне задоволення; valuable interest майновий інтерес4) промисловий ( про руду) -
8 харизма
ХАРИЗМА ( від грецьк. χάρισμα - божественний дар) - 1) Термін, застосування якого пов'язане із релігійними проповідями періоду раннього християнства. У першому посланні апостола Павла до коринтян йдеться про "духовні дари", пильнування яких збагачує людину і сприяє "збудуванню Церкви"; особливо ж наголошується на дарі "говорити мовами" і пророкувати; найвища X., за Біблією, це Любов. 2) Термін на позначення особливої, виняткової обдарованості людини, що вирізняє її з-посеред інших впливом на загал завдяки надзвичайним здібностям (геній), силі духа, дарові слова, моральним якостям, відданості ідеї чи ідеалові, що передається іншим не на підставі щонайдосконаліших, раціонально-аналітичних аргументів, а через безпосереднє (емоційне, цілісно духовне, часом пророче, магічне) проникнення до душ, сердець, умів інших людей. На соціально-філософському та соціологічному рівнях термін X. уперше був застосований нім. протестантським теологом і філософом Трьольчем (1865 - 1923) та М. Вебером. Попри певну спільність підходів до X. обох теоретиків (на неї вказував сам Вебер), між ними існує значна відмінність, пов'язана із загальною концептуальною позицією та залученим до аналізу матеріалом. Для Трьольча X. - важливий складник функціювання етичних вчень західного християнства В. ебер застосовує цей термін насамперед у загальносоціологічному сенсі, вирізняючи особливий харизматичний тип панування - поряд із традиційним та формально-раціональним. Як соціолог влади, що наголошував на відмежуванні соціології від цінностей, Вебер розглядав X. безвідносно до змісту, яким наповнював її сам носій X. Безумовний авторитет носія X. - харизматика - базується на силі його індивідуального дару. З огляду на це, Перикл, Солон, Цезар, Наполеон, Будда, Ісус, Магомет постають, на думку Вебера, як уособлення надзвичайної X., незалежно від змістового наповнення та характеру їхніх дій, вчень, думок.Я. Поліщук
См. также в других словарях:
наріжний — а, е. 1) Розміщений, розташований на розі. || Який міститься, розташований у кутку чого небудь. 2) перен., книжн. Надзвичайно важливий, істотний, основний. •• Нарі/жний ка/мінь чого основа, найважливіша частина чого небудь … Український тлумачний словник
неоціненний — а, е. Якому не можна скласти ціни; дуже цінний. || Надзвичайно важливий своїм значенням; дуже великий. Неоціненний внесок у розвиток науки … Український тлумачний словник
неоцінимий — а, е. Надзвичайно важливий своїм значенням; дуже великий … Український тлумачний словник